Отзывы и рецензии на сборник
Зять Юлии Тимошенко -- гот?
(Вечерние Вести, автор - Антон Клоц, полный текст здесь)
(...) В том, что касается «традиционной» фольклорной основы, «Полин квітне» практически — эталон. Заговоры, речитативы, русалочий клекот, просто мелодика прихотливо сплетенных музыкальных тем таки заставляют задуматься об «истоках». В смысле — Древней Руси. А также языческой, мистической Украине. И ни в коей мере — не о «просвитянских» искусственных «шароварах». И слава Богу. Возрождаемся, значит. То же, что в целом «збирка» получилась весьма «разношерстной», а не сугубо «дарк-фолковой»… (Есть даже явно пародийная, в том числе, и на «дарк-фолк», «Чорнобильєза» Чарского — эдакий марш на мотивы «Вчительки моєї» и «Київського вальсу» с неупокоенными мертвяками, разгуливающими по чернобыльскому «рыжему» лесу!) Если все наши «готы» и впредь главным в Украинской Традиции будут считать талантливость, помноженную на неподдельный, недемонстративный патриотизм, — мы, пожалуй, все тоже запишемся в движение!
V.A. "Полин квітне", (c)2005 Strawberry World / UDFC
(http://www.gothic.com.ua, автор - Evilly, оригинал текста здесь)
Першу збірку нашого дарк-фолку хотілося почути ще до її виходу. Сам факт наявності такого жанру на українській сцені вже зацікавлював. А так, як музика вдоста специфічна і не належить широкому загалу, то щось подібне у вуха навіть меломана потрапляє рідко. Але тепер вітчизняне андеґраундне суспільство може радіти – віднедавна з’явилася гарна можливість мати у своїй колекції ще й таке диво.
До збірки «Полин квітне» увійшли як вже добре відомі зацікавленому слухачеві виконавці, так і досить молоді, але з першого враження перспективні гурти. Загалом же на збірці в 19 пісень вдалося нарахувати 8 незалежних проектів. Добре відомі Вій, Замкова тінь, Nекраїна, The Litz поєдналися в свої музичній агонії з вперше почутими мною Mo-Komo, Вежею хмар, Sorrow Expert та Олександрою Лосевою. Сам диск видано Strawberry World / UDFC, приємно здивував гарненький DVD-бокс – хоч і з мінімумом інформації, але враження справляє серйозне. Звернімося ж до музичного наповнення.
Відкриває збірку Nекраїна з композицією «Ангел vs Бог». Річ досить стара (була видана ще 2000-го року в альбомі «Смерть у Серпні»), але безумовно цікава. Така собі невеличка історія про янголів зачитана приємним дитячим голосочком на тлі рваної мелодії. «Букети» - ще один трек цього ж гурту на диску «Полину...». Відома пісня про «національні букети брехні...», що встигла стати вже гітом за неповних три роки свого існування. Далі – Вежа хмар, як вже зазначалося, почута мною вперше. Враження від «Дай мені води» лишилися тільки найкращі. Дуже атмосферно і чутливо. Ніжний жіночий вокал настільки вдало переплітається з музикою, що окремо їх навіть уявити важко. Гарно відчутні ембіентні мотиви і у мене особисто вже склалося враження, що українському (як і російському) дарк-фолку це якось по-особливому характерно. Схоже враження складає і композиція «Весна». Здається, що текст у них змінюється мало, а вся ставка робиться на мелодії та варіації голосу вокалістки. Як на мене, то чудова музика для медитації та відпочинку – не стомлює і не набридає. Замкова тінь. Тут вже присутній чіткий чоловічий вокал, а мелодія більше схилилася до medieval. Парадокс? – пісня «Тиран» більше нагадала ельфів та лісових мавок, а не щось жорстоке і тиранічне. «Остання Походна Пісня» – середньовічна балада смутку. Зовсім трішечки лишилося відчуття, що в дану збірку гурт відібрав найпохмуріші і «найтемніші» мелодії, а насправді виконує лише щось добре, світле й позитивне. Мабуть то таки лише від прагнення «попасти в формат». Вій. Дуже була здивована, коли вперше почула, що й цей київський гурт надав свої роботи до компіляції. Чомусь завжди вважала, що виконують вони зовсім іншу музику, яку фолком, а тим більше дарк, ніхто й не називає. Помилялася. Точніше до текстів уважно не дослухалася. Музика, що місцями схожа на український рок, ввела в оману і довго не відпускала. Хоча все одно пісні «Відрізана Голова» та «Пісня про Жидів» виділяються на фоні з усіх інших сімнадцяти треків збірки. Важко сказати в гірший чи кращий бік – просто в інший, свій, специфічний. Одесити Sorrow Expert. Дуже похмуро, темно, важко – такі асоціації та характеристики викликає музика цього гурту. Велика схильність до дарк ембіенту, але тихий, ледве помітний шепіт створює ту атмосферу, що цілком попадає у фолковий формат «Полину...». У збірці представлені композиції «Заблудившийся ребенок» та «Врата ада открыты», що разом з двома Олександрами складають російськомовну частину альбому. Дві Олександри – це Олександра Волох та Олександра Лосева, що мають свої окремі проекти. Панна Волох є вокалісткою та гітаристкою вже згадуваного вище гурту Вежа хмар, крім того видається і самостійно. «Заговор на благополучное пробуждение» та «От посещений мертвыми» взято з її сольного альбому «Заговоры». Мінімум музики і максимум чаруючого голосу. Олександра Лосева – вокалістка та лідер гурту Вереск. Самого Вереску на збірці немає, зате є досить веселі пісеньки вокалістки. От саме своєю «веселістю» і виділяються «Шила мама саван» та «Не горюй...». З чітким вокалом та текстами, що при ретельному прослуховуванні навівають жах, ці пісні багато людей схильні порівнювати з творчістю добре відомої Янки Дягилевої. Але як на мене, то спільна хіба що манера виконання – нічого більше. На цьому російськомовна частина закінчується і далі під приціл попадають львів’яни The Litz. Інтелектуальна музика. Не знаю наскільки адекватним і правильним є таке визначення, але хочеться написати саме так. Вони самі позиціонують себе як post-apocalyptic/pop, але чи то я з поп-музикою мало знайома, та нічого подібного там і близько не чути. Лише The Litz представили свої роботи частково англійською мовою – «Стирач» та «Body Puzzle». Цікавий вийшов збірник українського дарк-фолку – україно-російсько-англомовний. Ще один із зовсім невідомих мені гуртів Mo-Komo. Цікаво, що навіть на офіційному сайті збірки немає інформації про учасників. Тобто є, але у вигляді – «учасники: двоє, хто: чоловік та жінка». Безумовно заінтриговує. І не тільки склад команди, а й музика. Яскравим представником жанру post-apocalyptic я б назвала їх пісню «Вимикач». Похмурий речитатив на фоні музики приреченості і незворотності здається мені, як то кажуть, «класикою жанру». І нарешті два останні треки у виконанні CharSky – один з учасників проекту Nекраїна. «Колискова» у співучасті з Mo-Komo та «Чорнобильєза», що раніше була доступна лише як веб-бонус. Церковна манера виконання колискової з абсолютно неколисковим сюжетом просто причарувала навіть таку нерелігійну людину, як я. А пісня про Чорнобиль нагадала сучасні проблеми суспільства і чудово завершила збірку, що саме цій темі і присвячена. Правда на боксі цього не зазначено, а лише на офіційному сайті.
Загалом же компіляція вийшла дуже вдалою. Як на мене, то найбільшим досягенням є те, що кожна пісня унікальна і всі разом вони не зливаються в щось монотонне й нецікаве, а створюють чудове плетиво хоч і різномовного, але все ж українського дарк-фолку. Варто навіть хоча б один раз переслухати, щоб мати уявлення про жанр взагалі. Отже, приємного прослуховування...
"Полин Квітне: Збірка Українського Дарфолк"
(http://seidr.woods.ru, автор - Wolfsblood, оригинал текста здесь)
В октябре прошлого года я уже рецензировал промо-сд-р этой интересной компиляции присланной мне из Украины. Теперь я держу в руках полноформатный диск, выпущенный украинскими энтузиастами, не боящимися финансовых потерь от этого абсолютно не коммерческого проекта. Первое, что меня конечно удивило, это то, что диск выпущен в dvd-боксе и от этого у меня порой закрадывается ощущение, - а нет ли там действительно видео-клипов? Но увы, до клипов пока видимо ещё очень далеко - и это касается не только украинской но и всей мировой neofolk сцены... Никакого красочного буклета внутри двд-коробочки увы вложено не было, но с другой стороны, это же вам не какое-то поп-издание, - так что смиритесь, а те кто испытывает недостаток информации о представленных на диске музыкантах могут зайти на официальную страничку "Полин Квiтне" или на сайты групп, линки на которые есть на обложке компиляции... На диске 19 трэков на 67 минут, записи датируются 2000-2004 годами, и не смотря на то, что они не все эксклюзивные, представленные группы сами по себе достаточно малоизвестные. Каждая группа представила по два своих трэка, так что реальное число исполнителей 9, плюс совместный трэк Mo-Komo / CharSky. Я не стану подробно останавливаться на всех исполнителях, а выделю только некоторых, наиболее ярких с моей точки зрения - Замкова Тінь, Вій, Александра Лосева, конечно хитовые "Букети" от Nекраїна и весёленькая кладбищенская "Чорнобильэза" Чарского. Любители творчества Вежа Хмар найдут на диске 4 композиции так или иначе относящиеся к этой суровой и мрачной группе, хехе. Neofolk-сцена представленная на сборнике, весьма разнообразная и оригинальная, украинские музыканты, в основе своей, идут своим путём и наверное благодаря этому сборник будет интересен очень многим. На "Полин Квiтне" практически нет копий западных neofolk-стандартов, хотя предвижу, что через пару лет вполне могут появится доморощенные украинские Current 93.
promo CD-R "Полин Квітне: Збірка Українського Дарфолк"
(http://seidr.woods.ru, автор - Wolfsblood, оригинал текста здесь)
Вот и на Украине появились энтузиасты, готовые отдавать свое свободное время на проекты явно не коммерческого свойства. Дарк фолк в его классическом понимании на Украине пока что отсутствует - ну если не считать проекта Nekraina, который уже давно увы, заглох. Но есть группы и исполнители работающие в "смежных" так сказать, жанрах, которые и составляют основу данного промо-диска. Быть может, кого-то из украинских музыкантов промо "Полин Квітне" сподвигнет на создание реального дарк фолк проекта - будем надеяться и ждать....
А пока рассмотрим присланное 22 минутное промо состоящее из шести трэков. На полной версии сборника будут представлены по две композиции от каждой группы, вероятно появятся и другие исполнители, например уже сейчас заявлена все та же Nekraina.
1. Вежа Хмар - Дай Мені Води
Вежа Хмар не изменились - все тот же этериально-эмбиентный саунд с женским голосом-наговором. По атмосферности есть что-то общее с англичанами Orchis. Вежа Хмар я знаю уже давно и у меня сложилось о них впечатление такое - на протяжении всего их существования люди исполняют одну и туже песню с незначительными вариациями. Для сборника вещь вполне нормальная и более-менее качественно записанная - но слушать целый альбом этой группы я уже наверное не смог бы...
2. Замкова Тiнь - Остання Походна Пісня (live)
Группа из Львова, играют neo-medieval. Интересный трэк, по музыке мне так показалось близко к арт-фолку 70-х...
Я не поленился, и скачал из сети пару других композиций группы - Замкова Тiнь тяготеют к светлому фэнтэзийному неофолку, очень приятная такая интеллигентная музыка. Трэк на промо мне показался не типичным для группы - видимо старались выбрать вещь явно под "формат" компиляции..
3. Sorrow Expert - Заблудившийся Ребенок
darkfolk/ambient, Одесса
Мрачная вещь с медитативным гитарным боем а ля Death In June, мрачными, почти готическими клавишами и женским шепотом.
По этой одной композиции сложно судить о группе...
4. Александра Волох - Заговор от посещений мертвыми
Трэк с сольного альбома А.Волох, гитаристки и вокалистки Вежа Хмар - собственно то же самое что и первый трэк, только без музыки - один ее голос, довольно сильно "заревереннный".
5. Александра Лосева - Шила Мама Саван
Самая веселая песенка на сборнике и единственная на русском (на английском, слава богам, никто петь не додумался).
Девочка мне сразу напомнила Янку Дягилеву - вот только конечно к дарк фолку это имеет весьма опосредованное отношение...
Песенка мне просто понравилась, не зависимо от того, дарк фолк это или нет.
6. The Litz - Стирач
post-apocalyptic/pop из Львова.
Даже не знаю, что и написать - неплохая в целом вещь с женским и мужским вокалом. Не дарк фолк конечно но и не знаю что. Интеллигентная музыка.
Из шести трэков только один на русском, остальные на украинском - что я считаю вполне правильным.
Будем надеяться, что создатели "Полин Квітне" не сложат руки и доведут начатое до конца, представив пусть даже не дарк фолковый, но просто интересный сборник, отражающий нынешнее состояние дел на украинской, скажем так "околофолковой", сцене.
Основи сучасної
драми
(Виправдний
документ)
Про даркфолк або апокаліптик-фолк (в
анонімному перекладі, "аутентичну музику кінця світу") на сьогодні написано вже
достатньо. Визначати його прийнято описово, як продукт творчості трьох
споріднених за духом проектів - Current 93 Девіда Тібета, Death In June Дагласа
Пірса, Sol Invictus Тоні Уейкфорда, - що базується на взаємодії стилізованих
музичних форм з ідеями реконструкції Традиції і боротьби з реальністю
Сучасності. Неминучий висновок з цього визначення в тому, що даркфолк як
специфічна естетика зараз не існує, оскільки таке трактування вже давно не
відображає дійсності.
Переломним моментом в історії цієї
школи став розрив Дагласа Пірса з World Serpent Distribution. З цього часу Di6
веде цілеспрямовану інформаційну та окультну війну з WSD та її колективами,
повністю прийнявши на себе роль лідера в духовній боротьбі, що викликала до
життя естетику даркфолк. Цитаделлю цього нового табору є германська Tesco
Organisation, а основними спадкоємцями пост-індастріал ідеології стали Der
Blutharsh, Novy Svet, Allerseelen, Blood Axis і подібні колективи обох
півкуль.
В той же час Девід Тібет, хто з
середини дев'яностих зосередився на звукових картинах тиші перед Останнім Судом,
культивуванні квітів душ людських, що вижили під лавинами сірки, підведенні
підсумків епохи та власному лейблі Durtro, перетворився на одного з головних
противників Пірса в його війні.
Музична форма, що виявилася вельми
нестабільною, після розколу швидку розпалася на свої первинні складові:
класичний ембієнт, прогресив-рок, постпанк та агресивний шумовий індастріал.
Фолку як такого серед первинних складових, природньо, не виявилося. В 2003 році
Ostara і Neither-Neither World випускають на Tesco альбоми музики 60х років, а
Тібет приймає участь в укладанні збірки госпел Goodbye, Babylon.
Отже, апокаліптик фолк закінчився.
Закінчився, тому що змінилася ситуація в світі, змінилися контексти і змінилися
методи роботи. Єдине визначення, яке ще працює, є те, що наведене на початку в
дужках, анонімно вимовлене колись кимось в купці людей і тому ніби зависле
в повітрі: аутентична музика кінця світу. Дайте визначення "аутентичності"
музики, і ви зрозумієте ситуацію, що склалася.
Аутентична музика не виникає на
ідеологічній основі. Вона нічого не проповідує, не проклинає і не передвіщує.
Вона виникає тому, що вона виникає.
Аутентична музика - це не
експерименталізм. Не вона створює форму, її форма диктується
ззовні.
Аутентична музика - це пісні без
тексту. Текста в них або немає, або їх все одно ніхто не пам'ятає. Тексти цих
пісень можуть і повинні змінюватись, чого не відбувається зі звичайним поетичним
текстом ніколи. Пісня - це лише зарисовка, спомин, уривок сну.
З цієї ж причини аутентична музика -
єдине джерело сили. Це вібрації іншої реальності, що лютує за тонкою завісою
світу. Озирніться.
Аутентична музика - це акт
магії.
Основы Современной
Драмы
(Оправдательный документ)
О даркфолк или апокалиптик-фолк
(в анонимном переводе, "аутентичной музыке конца света") на сегодня написано уже
достаточно. Определять его принято описательно, как продукт творчества трех
родственных по духу проектов - Current 93 Дэвида Тибета, Death In June Дагласа
Пирса, Sol Invictus Тони Уэйкфорда, - основанный на взаимодействии стилизованных
музыкальных форм с идеями реконструкции Традиции и борьбы с реальностью
Современности. Неизбежный вывод из этого определения в том, что даркфолк как
специфическая эстетика сейчас не существует, поскольку такая трактовка уже давно
не отражает действительности.
Переломным моментом в истории
этой школы стал разрыв Дагласа Пирса с World Serpent. С этого времени Di6 ведет
целенаправленную информационную и оккультную войну с WSD и ее коллективами,
полностью приняв на себя роль лидера в духовной борьбе, породившей эстетику
даркфолк. Цитаделью этого нового лагеря является германская Tesco Organisation,
а основными наследниками пост-индастриал идеологии стали Der Blutharsch, Novy
Svet, Allerseelen, Blood Axis и подобные им коллективы обоих
полушарий.
В то же время Дэвид Тибет, c
середины девяностых сосредоточившийся на звуковых картинах затишья перед
Последним Судом, культивировании цветов душ человеческих, что выжили под градом
серы, подведении итогов эпохи и собственном лейбле Durtro, превратился в одного
из главных противников Пирса в его войне.
Оказавшаяся крайне нестабильной
музыкальная форма после раскола быстро распалась на свои первичные составляющие:
классический эмбиент, прогрессив-рок, постпанк и агрессивный шумовой индастриал.
Фолка как такового в первичных составляющих, естественно, не оказалось. В 2003
году Ostara и Neither-Neither World на Tesco выпускают альбомы музыки 60х годов,
а Тибет принимает участие в составлении фундаментального шестидискового сборника
госпел Goodbye, Babylon.
Итак, апокалиптик фолк
закончился. Закончился, потому что изменилась ситуация в мире, изменились
контексты и изменились методы работы. Единственное определение, которое еще
работает, есть то, которое приведено в начале в скобках, анонимно произнесенное
когда-то кем-то в кучке людей и потому как бы витающее в воздухе: аутентичная
музыка конца света. Дайте определение "аутентичности" музыки, и вы поймете
сложившуюся ситуацию.
Аутентичная музыка не возникает
на идеологической основе. Она ничего не проповедует, не проклинает и не
предсказывает. Она возникает потому, что она возникает.
Аутентичная музыка - это не
экспериментализм. Не она создает форму, ее форма диктуется извне.
Аутентичная музыка - это песни
без текста, без направленной смысловой нагрузки. Текста у них либо нет, либо их
все равно никто не помнит. Тексты этих песен могут и должны изменяться, чего не
происходит с обычным поэтическим текстом никогда. Песня - это лишь зарисовка,
воспоминание, обрывок сна.
По этой же причине аутентичная
музыка - единственный источник силы. Это вибрации иной реальности, бушующей за
тонким покровом мира. Оглянитесь.
Аутентичная музыка - это акт
магии.
